То був страшний навмисний злочин…

2018-11-26

/Files/images/IMG_20181123_091834.jpg

То був страшний навмисний злочин…

Такого ще земля не знала!

Закрили Україні очі.

І душу міцно зав’язали!

Вистраждана, нужденна і неоплакана ніким… Голодоморена моя, Україно! Голодом катована…

Година пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років пройшла у Княжицькій ЗОШ І-ІІ ступенів. Цей невимовний біль і туга: не повернуть їх, простих і смиренних, загнаних у глухий кут безвиході, тих, хто хотів одного – просто жити і бачити блакитне небо України… А натомість лежать і тужать, проливаючи сльози вічності…

Так і хочеться вимовити: «Прости нас, пам’яте, прости!». Хоча і вперше було зібрано й оприлюднено списки жителів сіл Княжичі та Жорнівка, котрі загинули у страшні 1932-1933 роки. Хоча й декламували вірші, дивились відео-презентації подій… І тоді мимоволі задумуєшся: «Це ж яким тираном потрібно бути, щоб так знущатися немилостиво?.. І як добре, що сучасні діти не знають голоду, всього вдосталь мають…».

Побачити, щоб зрозуміти, почути, щоб усвідомити, але просто закривати очі на такі події і говорити: «В Україні Голодомору не було…» ‒ не маємо на таке ні морального, ні національного права… Діана Матвійчук

Кiлькiсть переглядiв: 89

Коментарi