День української писемності та мови

2018-11-09

/Files/images/писемності.jpg

День української писемності та мови

«Як парость виноградної лози,

плекаймо мову. Пильно й ненастанно

політь бур’ян. Чистіша від сльози

вона хай буде…»

Максим Рильський

Слово! Великомучиницьке й стражденне, шліфоване й неповторне, омите кров’ю, скроплене живильною водою правди й мужності.

Слово! Воно йшло, простувало нелегким шляхом, щоб постати у першій друкованій книзі Івана Федорова «Апостол», слово карбувалось Нестором Літописцем у «Повісті минулих літ»; заборони чекали на нього, а воно проростало на жорсткому ґрунті неправди й безвиході, щоб стати діамантом, тим перлом, який людина освічена повинна збирати і відкривати знову для себе протягом всього життя.

9 листопада – День української писемності та мови. Тематична година «Доторкнись до слова і оживе воно!» пройшла й у Княжицькій школі І-ІІ ступенів, під час якої учні старшої школи дізнались про життєвий і творчий шлях Нестора Літописця, декламували поезії, співали пісень. Восьмикласники представили сучасну музичну обробку поезії Т. Г. Шевченка «Думи мої, думи…». Україна і мова – нерозривні поняття. Тож учні 5 класу підготували танець з прапорами. Символічним видався він, адже саме мова єднає націю в єдине ціле, нерозривне й тривке коло. Ще Вільгельм фон Гумбольдт писав: «Мова народу є його дух, а дух народу є його мова. Важко уявити собі що-небуть більш тотожне». І доторкнулись до слова, зрозуміли усю глибоку силу нашої мови, без знання якої ми можемо втратити державність і звання українців.

Загалом протягом тижня було проведено на уроках словесності мовно-лінгвістичні хвилинки, які стали корисним надбанням школярів: діти поринали у світ мовознавства й логіки (і під час вивчення мови вона теж потрібна), знаходили правильні відповіді на поставлені завдання, писали навчальні диктанти, відгадували лінгвістичні загадки (а 9 листопада долучились до написання Всеукраїнського диктанту).

Мову потрібно відчувати, а щоб вона не стала мертвою – спілкуватися нею щоденно й повсякчас: тільки тоді наше мовлення шліфується, тільки тоді воно живе, а не засмічується суржиком чи навіть англіцизмами.

Плекаймо мову! Бережімо цей скарб, котрий служить націотворчою основою будь-якого суспільства!

Кiлькiсть переглядiв: 3

Коментарi