Пам’ятаємо і збережемо

2017-11-21

/Files/images/герої.jpg

Пам’ятаємо і збережемо

Линуть-линуть журавлі-спогади все за обрій пам’яті сьогодення. Та події років тих запеклих не забуваємо й бережемо у серці.

Саме у День Гідності та Свободи, 21 листопада, педагогічний та учнівський колективи, жителі села на чолі з сільським головою покладали квіти на могилу Героя Небесної Сотні Віталія Васільцова, вшанували хвилиною мовчання усіх полеглих під час Революції Гідності.

А душі щемно й трепетно - вони ж бо всі твої земляки, чиє життя обірвалось за прагнення жити у мирній і незалежній Україні, за вільні думки й поривання.

Не забуваймо, пам’ятаймо й збережімо нашу Україну!

А за вікном свободи небосхил,

А тут печалі літургії чемні.

І просяться вони на свій спочин,

Та ні, не можна! Пам'ять ще не вмерла.

Вмерла? Такому не бувати у житті!

Вона піде сумирно поміж люди.

Сколихнеться в житі на хресті,

Підставить свої простерті груди…

Щоб пам’ятали, щоб молились ми,

За тих, хто линув за обрій журавлями

Для нас, щоб стали ми вільними

Людьми, а не пани над нами.

А тут краса, буяє первоцвіт…

А їх тіла лежать в хатинах темних.

Вони ішли.., а хотіли просто жить,

Хоч опинились у руках смерті.

І вибір був у них лише один,

А, може, безліч (як для кого)…

Вони пішли у безвість, в далечінь,

Та на руках несли нам перемогу.

І серце б’ється в такт, і чує шепіт той,

І хоче відчувати відгомін нетлінних

Імен простих та знакових в житті…

Пам'ять зостанеться розіп’ятою на хресті.

Сколихнеться думка-гадка в голові.

Не всидить і вчепиться за обрій,

Куди полинули ті небесні журавлі,

Історію свою пишучи рукою Бога?

То ж українці ми з вами чи як?

Бо й ще не вмерла Україна!

Вона спить, дрімає у житах…

Її розбудити треба, злити воєдино!
Діана Матвійчук

Кiлькiсть переглядiв: 11