Пам’ять подвигу

2016-06-21

Це була звичайна неділя 22 червня. Яскраво світило сонце, і небо було блакитне. І раптом - війна...

22 червня 1941 року, о 4 годині ранку, коли вся наша країна спокійно відпочивала від денних турбот, нацистська Німеччина, без оголошення війни, по-варварськи, віроломно напала на нашу Батьківщину. Так Друга Світова війна вдерлася на територію Української РСР, двічі прокотившись через її землі. До того вона вже пройшлася Заходом України..
Наша країна мала називатися "Остготією". З німецького словника вилучалися слова "Україна", "українець". Близько 30 мільйонів наших співвітчизників мали бути винищені, або виселені за Урал. Вони повинні лише добре знати дорожні знаки, уміти рахувати до 500. Стосовно географії, то вони можуть бути обмежені однією фразою: "столиця Рейху - Берлін". Україна стала ареною жорстоких смертельних боїв: 57 дивізій, 1500 літаків, 1200 танків були направлені на неї... Тільки на території України на руїни і пожарища було перетворено 714 міст і 28 тисяч сіл.

Діти війни…

Діти, обпалені війною… Вони зустріли її в різному віці: хтось зовсім маленьким, хтось підлітком або на порозі юності. Війна застала їх у столичних містах і маленьких селах, удома й у гостях у бабусі, в піонерському таборі, на передньому краї й у глибокому тилу. Нерідко траплялися випадки, коли підлітки воювали у складі військових частин (сини і дочки полків). Багато з них загинуло у боях чи було страчено німцями. Кількість дітей, які воювали, ніхто не підраховував. У Великій радянській енциклопедії сказано, що під час Великої Вітчизняної понад 35 тис. піонерів - юних захисників Батьківщини - було нагороджено бойовими орденами і медалями.

Найзнедоленішими були малолітні в’язні фашистських концтаборів. У них відібрали не лише дім, хліб, материнську ласку… Їх використовували на благо рейху. В латвійському концтаборі Саласпілсі для поранених німецьких солдатів з 1941 до 1945 року в полонених дітей було викачано 3500 літрів крові. Для цього використовували навіть немовлят. Не чіпали тільки малюків з ознаками захворювання і тих, у кого шкіра була вкрита виразками. Тому доросліші хлопці дряпали малюкам обличчя, бруднили їх і так рятували від смерті… Гинули діти не лише на фронтах, у концтаборах, але й в окупованих фашистами містах.

Це потрібно не мертвим, це потрібно живим!

Якщо за кожною людиною, яка загинула в Україні
у роки Великої Вітчизняної війни оголосити хвилину мовчання, то країна буде мовчати майже 10 років. Це 8 тисяч вбитих на 1 кілометр, 15 чоловік на 2 метри землі. В руїни та пожарища було перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя за цими цифрами!

Молитва

Боже наш, спаси і сохрани
Державу нашу Україну,
Від всіх напастей відверни,
Не доведи нас до загину.
Прости провини наші, Господи, прости,
Прости батьків, дідів і прадідів далеких,
Тих, що померли в тюрмах, таборах,
І всіх убитих на фронтах запеклих.
Прийми благання наші і прийми подяку
За милосердя твоє, за терпіння,
За всі гріхи і за провину всяку,
Почуй, Спасителю, наші моління.
Верни нам пам’ять, Боже, спам’ятай,
Очисти від скверни і від всього злого,
Подай терпіння всім, науку добру дай,
Дай працю чесну для життя земного.
Пошли нам дощ у спеку, в холод дай тепла,
Щоб все цвіло у кожного двора,
Щоб на столі був хліб, було й до хліба,
Дай миру нам, дай злагоди й добра.
З’єднай нас всіх в єдиную сім’ю,
Щоб ми жили в любові, як брати,
І славили ім’я Твоє величне
На віки вічнії. Амінь.